Весняно-літня нерестова заборона 2021

Весняно-літня нерестова заборона 2021

Весняної пори на річках та водоймах настає період нересту риби, яка в цей час перебуває в пошуках місць відкладення ікри, заходить на мілководдя, де може стати легкою здобиччю браконьєрів. Збереження її саме в цей час – завдання не лише природоохоронців, а й усіх свідомих громадян.

Відповідно до наказу управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області від 15 березня 2021 року за № НОД – 68/6 «Про заходи із забезпечення охорони водних біоресурсів у період нересту» із 1 квітня на водоймах Київщини встановлено весняно-літню заборону на лов водних біоресурсів. На річках вона триватиме до 20 травня (включно), на водосховищах до 9 червня (включно). Також, відповідно до наказу Київського рибоохоронного патруля від 25 листопада 2020 року за № НОД-497/2 забороняється лов раків у період виношування ними ікри, личинок, першої линьки з 10 грудня 2020 року по 15 червня 2021 року. Із цим наказом можна ознайомитись за посиланням https://kv.darg.gov.ua/files/11/NOD_68.6.pdf

У період нересту на рибогосподарських водоймах забороняється:

1) використання плавзасобів;

2) проведення днопоглиблювальних, вибухових та інших робіт, добування будівельних матеріалів у місцях масового нересту водних біоресурсів;

3) проведення змагань із спортивного рибальства;

4) здійснення підводного полювання.

На період заборони дозволяється любительський лов до 3 кг риби однією поплавковою або донною вудкою з одним гачком і спінінгом з берегової смуги водойм і річок у місцях, визначених Київським рибоохоронним патрулем для любительського рибальства. Такими місцями для Тетіївської територіальної громади згідно додатку 3 вищевказаного наказу є: р. Роська: в адміністративних межах населених пунктів м. Тетіїв, с. Теліжинці, с. Кашперівка.

На водоймах Спеціальних товарних господарств (СТРГ) любительське рибальство здійснюється згідно Режиму рибогосподарської експлуатації даної водойми.

За порушення правил рибальства передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність. Так, згідно ч. 3 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за вчинення порушень правил рибальства передбачена відповідальність від попередження до накладення штрафу: на громадян від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34 – 170 грн.) і попередження або накладення штрафу на посадових осіб від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 – 510 грн.).

Згідно ч. 4 ст. 85 КУпАП за грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову) – тягне за собою накладення штрафів: на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 – 680 грн.) з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої і на посадових осіб – від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510 – 850 грн.) з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої.

Порушення порядку придбання чи збуту об’єктів тваринного або рослинного світу відповідно до ч. 1 ст. 88-1 КУпАП тягне за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510 до 1700 грн.) з конфіскацією об’єктів тваринного світу чи без такої.

Відповідно ч. 1 ст. 249 вже Кримінального кодексу України за незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду, карається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч (17000 до 51000 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.

За ті самі діяння згідно ч. 2 ст. 249 КК України, якщо вони вчинені із застосуванням вибухових, отруйних речовин, електроструму або іншим способом масового знищення риби, звірів чи інших видів тваринного світу або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, караються штрафом від трьох тисяч до п’яти тисяч (51000 до 85000 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Крім штрафу за незаконний вилов правопорушнику нараховуються ще збитки за кожну виловлену рибину, незалежно від її розміру та ваги. Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1209 від 21.11.2011 встановлено ТАКСИ для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземцями та особами без громадянства цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах України в грн:

• судак – 510
• сом – 425
• щука – 340
• сазан – 306
• білий амур, білизна, товстолоб – 255
• лящ – 170
• чехоня, в’язь – 136
• лин – 119
• плітка, синець – 85
• краснопірка – 68
• підуст звичайний, плоскирка – 34
• окунь, верховодка, карась сріблястий, йорж звичайний, в’юн та інші – 17
• карась звичайний, карась золотий - 330
• раки – 25,50

Тетіївська міська рада закликає громадян бути відповідальними та дотримуватись визначених правил рибальства та режиму тиші на воді.