ВКЛОНІМОСЯ ПАМЯТІ НАШОГО ЗЕМЛЯКА-ВОЛОНТЕРА
Дата: 02.02.2022 16:41
Кількість переглядів: 59
Сьогодні минає сім років із дня смерті нашого земляка, волонтера АТО Володимира Миколайовича Юрченка.
Народився Володимир 3 жовтня 1969 року в сім’ї інженерів, його дитинство пройшло у с. Кашперівка.
Після закінчення восьмого класу твердо вирішив стати військовим і вступив до Ленінградського суворівського училища.
Пізніше навчався ще в Полтавському командному училищі зв’язку, звідки за розподілом потрапив в Амурську область.
Після розпаду СРСР Володимир разом із сім’єю повертається в Україну і одразу починає службу в 95-й окремій аеромобільній бригаді Високомобільних десантних військ Збройних сил України. Спочатку був командиром роти, потім – зам.командира батальйону, на пенсію пішов із посади начальника штабу батальйону.
Підполковник у відставці Володимир Миколайович Юрченко від початку війни на сході України, з літа 2014 року, покинувши свій будівельний бізнес, за покликом серця почав їздити у найгарячіші точки АТО в якості волонтера. Неодноразово доставляв продукти, військове спорядження і ліки в Донецький аеропорт, с. Дебальцеве, с. Піски, вивозив поранених, потрапляв під кулі, артобстріл. Уперше чоловік не зустрічав Новий рік із сім’єю, а в день народження доньки вже ввечері поїхав в зону АТО.
Володимир підтримував тих, хто на війні, геть забувши про себе. Двічі був поранений. Лікувався в м. Харкові. Навіть на лікарняному ліжку Володимир постійно тримав зв'язок із своїми колегами-волонтерами. Згодом чоловіка перевезли до м. Житомира. Він почувався краще. Але несподівано для всіх 2 лютого 2015 року його вирвав із життя серцевий напад.
У другу роковину смерті Володимира Юрченка на фасадній стіні школи, де він навчався встановили меморіальну дошку.
Указом Президента України №2702015 від 15 травня 2015 року, «За особисту мужність, високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» наш земляк був нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).
Вічна пам’ять та низький уклін Володимиру, а його рідним — наші щирі співчуття!
