СКОРБОТНА ХОДА ДО РОКОВИН ГОЛОДОМОРУ
Цієї пам'ятної, скорботно-чорної суботи (24 листопада є Днем пам’яті жертв Голодомору і політичних репресій в Україні) кожен свідомий українець згадував своїх рідних і близьких, невинно убієнних, замордованих голодом.
Цьогоріч, як і кілька років поспіль, у Тетієві скорботна хода на вшанування пам'яті жертв Голодомору розпочинається від адмінбудинку і прямує до центрального цвинтаря, де розташований меморіальний знак, яким вшановано пам’ять жертв Голодомору. Розпочинається траурний мітинг.
Ведучі розповідають про жахливі факти всеукраїнської трагедії. Перед учасниками мітингу виступають голова райдержадміністрації М. Миколюк, заступник голови районної ради В.Є.Катков, міський голова Р.В. Майструк. Знову і знову наголошують на тому, що страшнішого лиха, ніж голод 30-х років, історія України не знає. Це був безпрецедентний злочин у світовій історії.
Штучний голод був спрямований не лише на фізичне знищення українців. Комуністичний сталінський режим прагнув позбавити українську націю її волелюбного духу, її ідентичності - поставити знесилених голодом, страхом та відчаєм українців на коліна, щоб стерти генетичну пам'ять народу, викорінити думки про свободу, рідну мову, щасливе майбутнє дітей, власну вільну державу...
Мільйони українців померли від голоду. Десятки мільйонів не народилися. Покалічені людські долі. Сироти. Каліки. Пригнічена воля, виснажена душа українського народу...
Такий злочин, як геноцид українського народу, не має і не може мати терміну давності. Голос багатьох мільйонів невинних жертв звучить у наших серцях і викликає у душах такий самий біль, як і 80 років тому. Знання про трагедію множаться, а біль серця стає ще більш нестерпним. До меморіального знаку покладаються квіти.
Хвилиною мовчання люди вшановують пам’ять замучених голодом співвітчизників, зокрема, 20463 наших краян, з яких 12 тисяч були дітьми. На території Тетіївщини налічується 18 місць масового поховання померлих від голоду, встановлено ЗО пам'ятних знаків. Та головний пам'ятний знак має бути у серці кожного з нас.
Запалюються свічі. Благочинний Тетіївського благочиння УПЦ митрофорний протоієрей Василь Волянюк проводить поминальну панахиду. У своєму зверненні до присутніх просить цінувати життя, насущний хліб на столі, бути уважними один до одного та до пам'яті померлих від голоду.
Ведучі закликали кожного громадянина України І кожну українську сім'ю запалити свічу пам'яті, віри і надії у вікні своєї домівки. Це дуже потрібно для кожного з нас, для нинішнього і прийдешнього поколінь, для нашої єдності, для нашої віри у життя і справедливість.
Ірина МЕЛЬНИК
