МІЖНАРОДНА СПІВПРАЦЯ
1. МІСТО ЧОРТКІВ. ТЕРНОПІЛЬСЬКА ОБЛАСТЬ. УКРАЇНА
Чорткі́в — місто обласного значення (з 2013 року) в Тернопільській області України. Центр Чортківського району. Розташоване над річкою Серетом у південній частині галицького Поділля. Характер міста — адміністративно-торговельно-ремісничий. Тепер незначна промисловість: харчова, швейна; підприємства для обслуговування залізничного транспорту. 1 квітня 1930 року до Чорткова приєднано села Вигнанка, Синякове і Чортків Старий, а також хутори Менькове та Рудькове.
Чисельність наявного населення міста, на 1 грудня 2017 року, становить 29 065 осіб, а чисельність постійного населення — 28 913 осіб.
Історія міста
Чортків – місто без сумніву старовинне, хоча й точної дати свого народження не знає. День міста чортківчани відзначають у храмовий празник, 12 липня, беручи за початок відліку 1522-й – рік надання Чорткову магдебурзького права.
Хоча перша письмова згадка про Чортків у історичних джерелах датується 1427 роком і пов’язана з іменем шляхтича Івана Прандотича, якому король Ягайло після Грюнвальдської битви надав у довічне користування з правом передавати у спадок поселення на правому березі річки Серет, але про наше місто написано ще у Галицько-Волинському літописі. Згадується воно там як місто Моклеків (за легендою, городище Біла ІІІ поблизу хутора Мокляки є залишком первісного міста Чортків; за припущеннями дослідників, це городище – літописне місто Моклеків).
Думки про те, що у цій мальовничій долині люди проживали віддавна, підтверджують і численні знахідки археологів. Так, у 2005 р. у центральній частині міста, біля входу на овочевий ринок, на триметровій глибині віднайшли ліве крило житла, кут печі і залишки кераміки, що належать до епохи ранніх слов`ян кінця черняхівської культури ІІІ – ІV ст. н. е. У районі Синяково, на лівому березі річки Серет, біля піскового кар’єру виявлено стоянку мустьєрської епохи середнього палеоліту (200-40 тисяч років тому). У районі Кадуба знайдено залишки трипільської культури. Тут же на скалі біля джерела місцеві краєзнавці підтверджують наявність давніх рун. На високому пагорбі (гора Юрчинських), що навпроти автостанції, знаходилося селище пізнього середньовіччя (XV-XVI ст.). Власне, місто сформувалося якраз у цей період пізнього середньовіччя (XV–XVI ст.). Відтоді Чортків зазнав впливу від владарювання багатьох держав: Речі Посполитої, Османської, Московської імперій, Австро-Угорщини, Німеччини, СРСР… Вітри потрясінь, лихоліть, змін, що проносилися історією міста, по-різному впливали на його розвиток.
Отримання магдебурзького права у 1522 р. сприяло зростанню чисельності міста, розвитку торгівлі й ремесел, розвою Чорткова. Дещо призупинився розвиток міста через перешкоди природні – нищівна пожежа у 1637 р. спалила вщент будівлі, та людський фактор – у 1640 р. те, що не вдалося зруйнувати вогню, знищили ординці й забрали місцевий люд у полон.
У роки національно-визвольної війни під проводом Б.Хмельницького Чортків перебував у вирі подій: чортківчани поповнювали ряди повстанців, у 1648 р. здобули замок та звільнили місто козацькі полки, потім знову побували в Чорткові у 1649 р., але після встановлення Зборівського миру (1649 р.) козаки змушені були залишити чортківські землі, до влади вкотре прийшли поляки. Козаки ще раз повернуться на землі Чорткова, вже у 1655 р., та знову-таки ненадовго.
З 1672 р. по 1683 р. протягом одинадцяти років на чортківських землях господарювали турки. Чортків був центром нахії (округу) Османської імперії, а місцевий замок – резиденцією турецького субпаші. Пізніше Чортків вкотре потрапляє під владу Речі Посполитої.
У 1772 р., після першого поділу Речі Посполитої Чортків увійшов до складу Австрії. Протягом шести років (з 1809 по 1815 р.) Чортків належав до Російської імперії, а згодом повернувся до складу Австро-Угорщини. Від серпня 1914 до липня 1917 р. у Чорткові перебували російські окупаційні війська. Незабаром об’єднані австро-німецькі війська відбили місто у росіян, але ненадовго. У листопаді 1918 року була встановлена влада Західноукраїнської Народної Республіки. У червні-липні 1919 р. перебував з урядом Президент ЗУНР Євген Петрушевич, а Чортків став тимчасовою столицею Західноукраїнської Народної Республіки. Потім ним володіли поляки, Червона армія, а з вересня 1920 року Чортків став повітовим містом Другої Речі Посполитої.
З 1939 р. до утвердження Української держави у 1991 р. у місті панувала радянська влада (лише з липня 1941 р. по березень 1944 р. тут перебували німецькі війська).
В неділю, 12 травня 2019 року, Тетіїв та Чортків стали містами-побратимами. Відповідну угоду підписали міський голова Тетієва Руслан Майструк та міський голова Чорткова Володимир Шматько в Тетієві.
Основні дані | |
---|---|
Країна | Україна |
Регіон | Тернопільська |
Район | Чортківська міська рада |
Код КОАТУУ | 6110300000 |
Засноване | 1522 |
Перша згадка | 1427 |
Магдебурзьке право | 1522 |
Статус міста | з 1939 року |
Населення | ▼ 28 969 (01.12.2018) |
- повне | ▼ 28 969 (01.12.2018) |
Площа | 30 км² |
Густота населення | 972 осіб/км² |
Поштові індекси | 48500-48509 |
Телефонний код | +380-3552 |
Координати | 49°00′27″ пн. ш.25°47′26″ сх. д.. |
Висота над рівнем моря | 218 м |
Водойма | р. Серет |
Міста-побратими | Лежайськ, Тетіїв |
День міста | 12 липня |
Відстань | |
Найближча залізнична станція | Чортків |
До обл./респ. центру | |
- залізницею | 90 км |
- автошляхами | 78 км |
До Києва | |
- автошляхами | 480 км |
Міська влада | |
Адреса | 48500, Тернопільська обл., м. Чортків, вул. Шевченка, 21 |
Веб-сторінка | Чортківська міська рада |
Міський голова | Шматько Володимир Петрович |
2. МІСТО СЛАВУТИЧ. КИЇВСЬКА ОБЛАСТЬ. УКРАЇНА
Славу́тич — місто обласного підпорядкування в Київській області, розташоване на лівому березі Дніпра, з населенням бл. 25 тис. осіб.
СЛАВУТИЧ було закладено 1986 року для евакуйованих після Чорнобильської катастрофи з теперішньої зони відчуження працівників ЧАЕС. Назву було взято від давньоукраїнської назви Дніпра. Територія міста є ексклавом Київської області на території Чернігівської, із якої після прийняття рішення про будівництво міста була виділена частина земель Ріпкинського і Чернігівського районів. Більшість населення працездатного віку працює на Чорнобильській АЕС і підприємствах.
В суботу, 15 липня 2017 року, Тетіїв і Славутич стали містами побратимами. Міські голови Руслан Майструк та Юрій Фомічев підписали партнерську угоду, як між найпівнічнішим та найпівденнішим містом Київської області.
Славутич | |
Славутич на мапі Київської області | |
Славутич на мапі України | |
Основні дані | |
---|---|
Країна | Україна |
Регіон | Київська область |
Район | Славутицька міська рада |
Рада | Славутицька міська рада |
Код КОАТУУ | 3211500000 |
Засноване | 1986 |
Статус міста | з 1987 року |
Населення | ▲25096 (01.01.2017) |
Площа | 20,824 км² |
Поштові індекси | 07100-07199 |
Телефонний код | +380-4579 |
Координати | 51°31′21″ пн. ш. 30°43′05″ сх. д.Координати: 51°31′21″ пн. ш. 30°43′05″ сх. д. |
Водойма | Дніпро |
День міста | 1987 року, перша субота червня |
Відстань | |
Найближча залізнична станція | Славутич |
До обл./респ. центру | |
- фізична | 186 км |
До Києва | |
- фізична | 186 км |
Міська влада | |
Адреса | м. Славутич, Центральна площа, 7 |
Веб-сторінка | http://www.e-slavutich.gov.ua/ |
Міський голова | Фомічев Юрій Кирилович |
3. МІСТО ЖОРИ. ПОЛЬЩА
Жори (польск. Żory, нім. Sohrau) — місто в Польщі, що входить до Сілезького воєводства. Має статус міського повіту та міської гміни. Мер міста - Вальдемар Соха (Waldemar Socha).
22 квітня 2015 року в Польщі відбулося підписання угоди про партнерство між містами Тетіїв, Київської області та Жори, Сілезького воєводства. А ще раніше, 19 червня 2014 року Тетіївською міською радою було прийне рішення про налагодження двохсторонніх партнерських відносин між містами Жори (Польща) та Тетієвом (Україна) в сфері міського розвитку та місцевого самоврядування.
Жори (польск. Żory)
КОНТАКТИ
Поштова адреса |
Aleja Wojska Polskiego 25 |
|
|
Офіційна сторінка міста |
ДЕМОГРАФІЯ
Кількість жителів |
62 964 (2005 рік) |
Щільність населення |
960,2 /км² |
ГЕОГРАФІЯ
Географичні координати |
Широта: 50.05, Довгота: 18.7 |
Площа |
6 459 га |
Висота/рівень моря |
249 m |
Клімат |
Морський клімат (Класифікація кліматів Кьоппена: Cfb) |
ВІДСТАНЬ
Варшава 292 км |
Краков 89 км |
Лодзь 200 км |
Вроцлав 168 км |
Познань 291 км |
Гданьск 481 км |
Щецин 475 км |
Бидгощ 345 км |
Люблін 304 км |
Катовіце 31 км |
Белосток 460 км |
Гдиня 496 км |
КАРТА
ЧАС
Часовий пояс |
UTC +1:00 (Europe/Warsaw) |