Листок непрацездатності – внутрішній та зовнішній контроль
Листок непрацездатності – внутрішній та зовнішній контроль.
Листок непрацездатності (далі – ЛН)– важливий документ, пов'язаний з фінансовими виплатами, тому повинен піддаватись багатоступеневому контролю.
Основними суб’єктивними причинами росту видачі ЛН стали, в першу чергу, мораторій на проведення перевірок протягом 2018 року та 1 кварталу 2019 року, зокрема і представниками Фонду соціального страхування та відсутність жорсткого контролю за видачею ЛН як всередині закладів охорони здоров’я так і зовнішнього. Останнім часом почастішали випадки безпідставно виданих чи відверто підроблених лікарняних листків, які відносяться до правопорушень та містять ознаки шахрайства чи підроблення документів. Як наслідок, збільшились виплати за лікарняними листками за кошти Фонду соціального страхування, що в свою чергу спровокувало дефіцит коштів фонду, необхідних для оплати. Відсутність коштів не дає можливості вчасно оплатити листки непрацездатності тих, хто дійсно хворіє та потребує лікування.
Перевірка обґрунтованості видачі листків непрацездатності є пріоритетним у зовнішніх перевірках обґрунтованості видачі листків непрацездатності, які будуть здійснюватися представниками Фонду соціального страхування разом з представниками правоохоронних органів, починаючи з 2 кварталу 2019 року.
Дієвим з точки зору зменшення зловживання лікарняними є також контроль перевірки дотримання режиму працівниками, визначеного лікарем на період їх тимчасової непрацездатності, адже до повноважень Комісії із соціального страхування на підприємстві серед іншого також відноситься ведення обліку осіб, які часто та довго хворіють, а також осіб, які отримали листок непрацездатності у зв’язку з невиробничою травмою, аналіз, інформування та подання пропозиції з питань зниження рівня захворюваності роботодавцю та представнику застрахованих осіб.
Визнання листка непрацездатності необґрунтовано виданим є підставою для притягнення лікаря, що його видав, до відповідальності – дисциплінарної чи кримінальної.
Довідково. Положення Кримінального кодексу України щодо шахрайства та підроблення документів.
1. Заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) - карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.
У разі, коли винна особа не змогла використати підроблений нею документ для шахрайського заволодіння майном чи придбання права на майно, її дії слід розцінювати як підроблення документів і готування до шахрайства (за умови, що винний мав намір вчинити шахрайство). Особа, яка підробила документ і передала шахраєві для використання його при вчиненні шахрайських дій, підлягає відповідальності за підробку документів і пособництво у шахрайстві.
Підроблення посвідчення або іншого документа, який видається чи посвічується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, приватним нотаріусом, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його як підроблювачем, так і іншою особою, або збут такого документа, а також виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, а так само інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їх збут - караються штрафом до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
Використання завідомо підробленого документа - карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
Начальник Ставищенського відділення
управління виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування України у Київській області А.Ф. Дерманець