...
11.03.2021
Анонси
13.03.2021р. ДЕНЬ ЗЕМЛЕВПОРЯДНИКА
...11.03.2021
20 ЛЮТОГО 2021 РОКУ ДЕНЬ ГЕРОЇВ НЕБЕСНОЇ СОТНІ.
Відзначається щорічно 20 лютого згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року № 69/2015 "Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні"....
20.02.2021
15 ЛЮТОГО ДЕНЬ ПАМ`ЯТІ ВОЇНІВ - ІНТЕРНАЦІОНАЛІСТІВ
З кожним роком все далі і далі історія віддаляє нас від вогняних років афганської війни. Але час не підвладний викреслити з нашої пам’яті героїчні подвиги, приклади мужності і вірності військовому обов’язку, які продемонстрували тисячі відданих синів і дочок України, долею одягнених у солдатські шинелі.
Двадцять чотири роки тому сотні сімей, родин, де підростали майбутні солдати, з полегшенням зітхнули. 15 лютого 1989 року останній солдат перетнув афгансько-узбецький кордон біля містечка Термез. Відтоді ця дата увійшла в новітню історію як День пам’яті воїнів-інтернаціоналістів, День вшанування учасників бойових дій на території інших держав.
Тільки з України в Афганістані воювало 120 тисяч солдатів і офіцерів. З них 3360 не повернуться додому ніколи. А тих, хто і зостався живим, моральне каліцтво супроводжуватиме все життя. Та вони не нарікають на долю, не вважають себе героями, хоч рани Афганістану не залікуєш нічим і ніколи..
Надзвичайно жорсткі та виснажливі умови підготовки, перемінливий клімат, щоденні думки про смерть і переживання за своє життя робили перебування у «гарячій точці» просто неможливим. Таке зрозуміють тільки ті, хто воював і вижив у ті жахливі роки.
Та найстрашніше те, що ці хлопці не знали, що буде з ними в майбутньому, чи знайдуть вони собі місце у новому житті, житті без війни і смерті. Та всі розуміли одне – це занадто дорога ціна, ніщо не варте того, щоб платити саме такою ціною – ціною того, що відбувалося з ними тоді і що могло бути потім.
Про своє перебування на війні «афганці» не дуже поспішають розповідати. Вони скромно зауважують, мовляв, що тут говорити, війна і є війна – стріляють, убивають. Але навіть із скупих фраз-спогадів стає зрозуміло –кожен з них щохвилинно ризикував своїм життям.
...
15.02.2021
9 БЕРЕЗНЯ - ВШАНУВАННЯ ПАМ`ЯТІ Т.Г. ШЕВЧЕНКА
У цьому році минає 207 річниця з Дня народження геніального поета Тараса Григоровича Шевченка. Світлий образ Великого Кобзаря − безсмертний, як і сам народ, що породив його. Вічно нетлінна творчість геніального сина України жива подихом життя, биттям гарячого людського серця....
15.02.2021
8 БЕРЕЗНЯ - МІЖНАРОДНИЙ ЖІНОЧИЙ ДЕНЬ
8 Березня: історія свята зародилася в Америці. За однією з версій, у Нью-Йорку навесні 1857 року текстильниці вийшли з протестом на вулиці міста, вимагаючи поліпшити умови праці та збільшити рівень зарплат. А у 1908 році все в тому ж Нью-Йорку соціал-демократи вийшли на мітинг, присвячений рівноправності жінок. Вважається, що близько 15 000 жінок домагалися для себе виборчого права. І з 1909 року американськими соціалістами був оголошений Національний жіночий день, що відзначався в останню неділю лютого....
15.02.2021
21 ЛЮТОГО - МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ РІДНОЇ МОВИ
21 лютого представники всіх націй і народностей світу відзначають Міжнародний день рідної мови. Свято було започатковано у листопаді 1999 року на тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у Парижі. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» - звучало у заголовку документа. Міжнародне свято рідної мови мало послугувати захисту мови як культурної спадщини кожної окремої національності, кожної народності на нашій планеті.
Історія свята, на жаль, має трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної — бенгальської, мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови.
Рідна мова для кожної людини є важливим елементом культурної свідомості. Вона накопичує традиції й досвід попередніх поколінь і дозволяє передати їх нащадкам. Мова — це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. За оцінкою фахівців, із 6000 мов, які нині існують, половина з них знаходиться під загрозою зникнення у найближче десятиріччя. Тому ЮНЕСКО своїм Рішенням прагне підтримувати мову як ознаку культурної приналежності особи. Привернення уваги міжнародної спільноти до цієї теми – важливий крок до визнання необхідності захистити різноманіття культур.
Окрім того, організація вважає, що вивчення іноземних мов та багатомовність є ключами до взаєморозуміння та взаємоповаги. ...
31.01.2021
9 ЛЮТОГО МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ СТОМАТОЛОГА.
Виникнення Міжнародного дня стоматолога, враховуючи всі світові тенденції, цілком закономірний процес. Дата його святкування - 9-е лютого. Вона приурочена дню однієї ранньохристиянської великомучениці Аполлонії, що жила в III столітті нашої ери в Олександрії. Це були часи великого гоніння на всю християнську Церкву і віруюча в Христа Аполлонія, що була дочкою видного олександрійського чиновника, не стала винятком. Вона була схоплена і піддана жорстоким тортурам, у неї живцем вирвали всі зуби і під загрозою спалення на багатті вимагали зречення від віри. Щоб дати їй можливість схилити перед своїми мучителями коліна, її розв’язали, але замість цього відважна жінка воліла сама кинуться в смертельний вогонь. По записах історичних літописів це сталося 9-го лютого 249-го року.
Вся стоматологічна наука спрямована на протилежні цілі - полегшити і допомогти впоратися людині з його одним з найбільш болісних страждань, постаратися зробити життя людини по можливості комфортніше і безпечніше, адже хвороби зубів і ротової порожнини є гарним трампліном для інших не менш небезпечних хвороб у всьому організмі. Цікаві факти в області розвитку стоматології вказують на те, що вже в 7-му тисячолітті до нашої ери людям вдалося зробити древній прототип сучасної бормашини. Досліджуючи знайдені в пакистанській провінції Белуджістан останки людей, які на думку вчених з Франції і США жили близько 7 - 5,5 тисяч років до нашої ери, було виявлено в деяких їх зубах зроблені при їх житті майже ідеальні просвердлені отвори діаметром від 1-го до 3-х міліметрів, а глибиною до 3,5-ї міліметрів. Мистецтво древніх «стоматологів» дозволяло працювати з важкодоступними корінними зубами, а в деяких випадках і з внутрішньої сторони щелепи. Сучасні лікарі дантисти оцінили б їх роботу, як роботу майстрів високої кваліфікації, а це було багато тисячоліть тому....
29.01.2021
29 СІЧНЯ 103 РІЧНИЦЯ БОЮ ПІД КРУТАМИ
На початку січня 1918 року більшовики встановили контроль у Харківській, Катеринославській та Полтавській губерніях та розгорнули наступ на Київ. 24–27 січня 1918 року запеклі бої розгорнулись за станцію Бахмач....
28.01.2021
27 СІЧНЯ – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОКОСТУ!
Сьогодні ми, спільно з усією світовою спільнотою, вшановуємо пам’ять жертв Голокосту. І донині не вщухає біль за понівечені долі безневинно убитих людей....
27.01.2021
22 СІЧНЯ - ДЕНЬ СОБОРНОСТІ УКРАЇНИ
22 січня – один із тих днів, що сама згадка про них сповнює серце радістю і надією. День, коли українці промовили на цілий світ: «Ми – нація! Ми – на свій землі! Ми - у власній державі!»
22 січня 1919 року український народ зробив рішучий крок до втілення одвічної мрії, незгасного прагнення Незалежної Соборної Держави....
22.01.2021
Йордана (або Ордана, Водохреща, Богоявлення) — третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу, яке православні та греко-католицькі християни відзначають 19 січня. З ним пов’язують хрещення на Йордані Христа.
Коли Ісус Христос досяг 30-річного віку, він прийняв хрещення в річці Йордан. Вийшов на берег, а з небес почувся голос Бога-Батька, який назвав Ісуса своїм Сином. І на нього зійшов Святий Дух в образі голуба. Звідси ще одна назва — Богоявлення. Православні та греко-католики вважають, що саме це свято засвідчує таїнство Святої Трійці. Адже в цей день, за християнським вченням, з’явився Бог у трьох іпостасях: Бог Отець — в голосі, Син Божий — у плоті, Дух Святий — у вигляді голуба.
Вірування
Вважається, що на Водохреща, з опівночі до опівночі, вода набуває цілющих властивостей і зберігає їх протягом року, лікуючи тілесні й духовні хвороби.
В цей день у всіх містах і селах, де є церкви, святять воду. Віддавна в народі посвячену на Водохреще воду вважають своєрідним спасінням від багатьох недуг. Її дають пити тяжкохворим, нею освячують храми, домівки і тварин. Залишається загадкою той факт, що водохрещенська вода не псується, не має запаху і може зберігатися протягом року. Дехто схильний вважати, що цьому сприяє срібло від хреста, який священик занурює в воду під час обряду.
Традиції
Напередодні Водохрещі святкується «Голодна кутя», або другий Святий Вечір. Увесь цей день віруючі люди нічого не їдять — постують. Сідають вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. На вечерю подають пісні страви — смажену рибу, вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутю та узвар. Після вечері всі кладуть свої ложки в одну миску, а зверху — хлібину, «щоб хліб родився».
На другий день зранку ходять до церкви святити воду. Цією свяченою водою починається трапеза, нею ж кожний господар кропить усіх членів сім’ї, хату, інші будівлі, криниці.
За давньою традицією, церемонія освячення води відбувалася під відкритим небом, на берегах річок, струмків, озер. Ще напередодні Йордана, з льоду вирубували великий хрест («йордан») і ставили його поруч з ополонкою. Скульптурне зображення хреста встановлювали вертикально і нерідко обливали буряковим квасом, від чого воно набирало червоного кольору. Було прийнято також прикрашати хрест барвінком і гілками сосни.
До радянських часів у день водосвяття в селах і містах влаштовувались багатолюдні хресні ходи до річки. Крім ікон і церковних хорогв учасники цих процесій несли запалені «трійці» — три свічки, перевиті зіллям васильків, чебрику та інших квіток. Акт водосвяття в багатьох місцевостях супроводжувався стріляниною з рушниць порожніми набоями. Одночасно у небо випускали голубів, попередньо прикрашаючи їх стрічками з кольорового паперу.
Після Водохреща розпочинався новий весільний сезон, який тривав до Великого посту. Це був час веселощів і дозвілля. Молодь збиралась на вечорниці, сім’ї влаштовували складчини та ходили один до одного в гості з метою наблизити весну.
Прикмети
На Водохрещi день ясний — хліба будуть чисті, а якщо похмурий — буде у хлібі повно «сажки»;
Іде лапатий сніг — на врожай.
До Водохреща жінки намагалися не полоскати у воді білизни, бо «там чорти сидять і можуть вчепитися». Натомість, дівчата у посвячену воду клали калину чи коралі і вмивалися, аби щоки були рум’яними. Загалом до Водохрещ протягом всіх свят жінки не ходили по воду, це мали робити лише чоловіки.
...
Вірування
Вважається, що на Водохреща, з опівночі до опівночі, вода набуває цілющих властивостей і зберігає їх протягом року, лікуючи тілесні й духовні хвороби.
В цей день у всіх містах і селах, де є церкви, святять воду. Віддавна в народі посвячену на Водохреще воду вважають своєрідним спасінням від багатьох недуг. Її дають пити тяжкохворим, нею освячують храми, домівки і тварин. Залишається загадкою той факт, що водохрещенська вода не псується, не має запаху і може зберігатися протягом року. Дехто схильний вважати, що цьому сприяє срібло від хреста, який священик занурює в воду під час обряду.
Традиції
Напередодні Водохрещі святкується «Голодна кутя», або другий Святий Вечір. Увесь цей день віруючі люди нічого не їдять — постують. Сідають вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. На вечерю подають пісні страви — смажену рибу, вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутю та узвар. Після вечері всі кладуть свої ложки в одну миску, а зверху — хлібину, «щоб хліб родився».
На другий день зранку ходять до церкви святити воду. Цією свяченою водою починається трапеза, нею ж кожний господар кропить усіх членів сім’ї, хату, інші будівлі, криниці.
За давньою традицією, церемонія освячення води відбувалася під відкритим небом, на берегах річок, струмків, озер. Ще напередодні Йордана, з льоду вирубували великий хрест («йордан») і ставили його поруч з ополонкою. Скульптурне зображення хреста встановлювали вертикально і нерідко обливали буряковим квасом, від чого воно набирало червоного кольору. Було прийнято також прикрашати хрест барвінком і гілками сосни.
До радянських часів у день водосвяття в селах і містах влаштовувались багатолюдні хресні ходи до річки. Крім ікон і церковних хорогв учасники цих процесій несли запалені «трійці» — три свічки, перевиті зіллям васильків, чебрику та інших квіток. Акт водосвяття в багатьох місцевостях супроводжувався стріляниною з рушниць порожніми набоями. Одночасно у небо випускали голубів, попередньо прикрашаючи їх стрічками з кольорового паперу.
Після Водохреща розпочинався новий весільний сезон, який тривав до Великого посту. Це був час веселощів і дозвілля. Молодь збиралась на вечорниці, сім’ї влаштовували складчини та ходили один до одного в гості з метою наблизити весну.
Прикмети
На Водохрещi день ясний — хліба будуть чисті, а якщо похмурий — буде у хлібі повно «сажки»;
Іде лапатий сніг — на врожай.
До Водохреща жінки намагалися не полоскати у воді білизни, бо «там чорти сидять і можуть вчепитися». Натомість, дівчата у посвячену воду клали калину чи коралі і вмивалися, аби щоки були рум’яними. Загалом до Водохрещ протягом всіх свят жінки не ходили по воду, це мали робити лише чоловіки.
04.01.2021
Різдвяні свята в Україні — у рідновірів — час після Коляди. У християн — Різдво Христове, яке відзначають 25 грудня за григоріанським календарем сповідники західного обряду (римо-католики) та православних і протестантських церков, за новоюліанським календарем — частина православних східного обряду. Греко-католики та деякі християни східного обряду святкують Різдво за застарілим юліанським календарем, тому за григоріанським свята тривають з 6 по 19 січня. Період різдвяних свят з його традиційною обрядовістю увібрав у себе найбільш типові види народно-драматичної творчості українців....
01.01.2021
31 ГРУДНЯ ДЕНЬ ВИЗВОЛЕННЯ МІСТА ТЕТІЄВА ВІД НІМЕЦЬКО-ФАШИСТСЬКИХ ЗАГАРБНИКІВ!
Шановні ветерани Великої Вітчизняної війни, жителі територіальної громади!...
18.12.2020
22 ГРУДНЯ 2020 РОКУ - ДЕНЬ ЕНЕРГЕТИКА
Офіційне свято Дня працівників енергетики відзначається у третій декаді грудня. Традиція святкування з’явилася в накінці 80-х. На профільних підприємствах проводяться святкові заходи, концерти і урочисті церемонії, нагородження кращіх працівників.
Вчені фізики стверджують, що електричний струм не має маси або ваги, вірніше, ця маса є мізерно малою. Однако ж електрика є потоком заряджених частинок - електронів, кожен з яких має свою певну масу і вагу, і рухаються вони зі швидкістю, близькою до швидкості світла, точніше в межах 50-99% від неї. З огляду на цей факт, можна зрозуміти рекомендації електриків, що зовсім не варто ставати на шляху цього потоку, якщо ви не є деталлю будь-якого електроприладу.
Щороку 22 грудня в день зимового сонцестояння в Україні святкується День енергетика.
Символічно, що свято співпадає з найкоротшим днем і найдовшою ніччю в році, коли робота енергетиків найбільш помітна.
Україна завжди посідала значне місце в сфері розвитку та управління паливно-енергетичним сектором. На території країни розроблялися і впроваджувалися новітні досягнення в цій галузі.
Професійне свято енергетиків має давні і славні традиції, які добре закріпилися як в чисто професійному середовищі, так і в супутніх галузях, не пов’язаних безпосередньо з підтримкою і розвитком генеруючих потужностей, наприклад, деякі вважають його Днем електромонтажника. Виробництво електроенергії відбувається і на теплових електростанціях (ТЕС), так що свято справедливо можна назвати і Днем теплоенергетика. Це не дивно, адже від злагодженої роботи наших енергетиків залежить не тільки все виробництво і вся промисловість, але і наша економіка в цілому. Зауважимо, що до складу кожного серйозного підприємства або виробництва входять спеціалізовані відділи, які займаються питаннями організації і контролю енергозабезпечення, це в свою чергу дозволяє проводити більш тісну співпрацю безпосередньо з профільними енергетиками, вчасно реагувати на зміну попиту, забезпечувати надійність і цілісність всієї державної енергосистеми. Важливість і необхідність такої тісної співпраці підтверджена часом і практикою.
...
17.12.2020
15 ГРУДНЯ 2020 РОКУ ДЕНЬ ПРАЦІВНИКІВ СУДУ УКРАЇНИ
Указом Президента від 08.12.2000 № 1318/2000 15 грудня в Україні встановлено щорічне професійне свято - День працівників суду.
В систему судових органів України входять:
Конституційний Суд України, який вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України, дає офіційне тлумачення норм Конституції і законів України;
Суди загальної юрисдикції, які утворюються, як правило, за територіальним принципом і які розглядають всі цивільні і кримінальні справи та справи про адміністративні правопорушення;
Арбітражні суди, які розглядають справи стосовно господарських правовідносин.
Згідно зі ст. 124 Конституції, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правові відносини в державі. Конституція України підкреслює неприпустимість створення надзвичайних та особливих судів, які діяли б поза межами конституційно встановленої системи судів.
Вищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України. Голова Верховного Суду обирається на посаду та звільняється з неї шляхом таємного голосування Пленумом Верховного Суду України.
Ст. 127 Конституції встановлює до кандидатів у судді певні вимоги. Вони повинні мати відповідну освіту, належний стаж юридичної роботи, проживати в Україні не менше десяти років і володіти державною мовою. Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Народу України забезпечується можливість брати участь у здійсненні правосуддя через запровадження інститутів народних засідателів і присяжних.
Конституція України дає можливість продовжити реформування судово-правової системи України в напрямі створення надійних гарантій для забезпечення прав і свобод людини.
...
14.12.2020
14 ГРУДНЯ 2020 РОКУ ДЕНЬ ВШАНУВАННЯ УЧАСНИКІВ ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕС
14 грудня 2020 року День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС встановлено в Україні з метою гідного відзначення мужності, самовідданості і високого професіоналізму учасників ліквідації та на підтримку ініціативи громадських організацій і Міністерства праці та соціальної політики України, згідно з Указом Президента України «Про День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» від 10 листопада 2006 р. № 945/2006....
14.12.2020
7 ГРУДНЯ 2020 РОКУ ДЕНЬ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
Він встановлений згідно з Указом Президента від 25 листопада 2000 року «враховуючи велике значення місцевого самоврядування для розвитку народовладдя, демократизації суспільних відносин та зміцнення української державності»....
06.12.2020