Телефони довіри Контакти Версія для людей з обмeженими можливостями

Анонси

22 СІЧНЯ - ДЕНЬ СОБОРНОСТІ УКРАЇНИ

22 січня – один із тих днів, що сама згадка про них сповнює серце радістю і надією. День, коли українці промовили на цілий світ: «Ми – нація! Ми – на свій землі! Ми - у власній державі!»

22 січня 1919 року український народ зробив рішучий крок до втілення одвічної мрії, незгасного прагнення Незалежної Соборної Держави....

19 СІЧНЯ – ВОДОХРЕЩА

Йордана (або Ордана, Водохреща, Богоявлення) — третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу, яке православні та греко-католицькі християни відзначають 19 січня. З ним пов’язують хрещення на Йордані Христа.

 
Коли Ісус Христос досяг 30-річного віку, він прийняв хрещення в річці Йордан. Вийшов на берег, а з небес почувся голос Бога-Батька, який назвав Ісуса своїм Сином. І на нього зійшов Святий Дух в образі голуба. Звідси ще одна назва — Богоявлення. Православні та греко-католики вважають, що саме це свято засвідчує таїнство Святої Трійці. Адже в цей день, за християнським вченням, з’явився Бог у трьох іпостасях: Бог Отець — в голосі, Син Божий — у плоті, Дух Святий — у вигляді голуба.
Вірування
Вважається, що на Водохреща, з опівночі до опівночі, вода набуває цілющих властивостей і зберігає їх протягом року, лікуючи тілесні й духовні хвороби.
В цей день у всіх містах і селах, де є церкви, святять воду. Віддавна в народі посвячену на Водохреще воду вважають своєрідним спасінням від багатьох недуг. Її дають пити тяжкохворим, нею освячують храми, домівки і тварин. Залишається загадкою той факт, що водохрещенська вода не псується, не має запаху і може зберігатися протягом року. Дехто схильний вважати, що цьому сприяє срібло від хреста, який священик занурює в воду під час обряду.
Традиції
Напередодні Водохрещі святкується «Голодна кутя», або другий Святий Вечір. Увесь цей день віруючі люди нічого не їдять — постують. Сідають вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. На вечерю подають пісні страви — смажену рибу, вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутю та узвар. Після вечері всі кладуть свої ложки в одну миску, а зверху — хлібину, «щоб хліб родився».
На другий день зранку ходять до церкви святити воду. Цією свяченою водою починається трапеза, нею ж кожний господар кропить усіх членів сім’ї, хату, інші будівлі, криниці.
За давньою традицією, церемонія освячення води відбувалася під відкритим небом, на берегах річок, струмків, озер. Ще напередодні Йордана, з льоду вирубували великий хрест («йордан») і ставили його поруч з ополонкою. Скульптурне зображення хреста встановлювали вертикально і нерідко обливали буряковим квасом, від чого воно набирало червоного кольору. Було прийнято також прикрашати хрест барвінком і гілками сосни.
До радянських часів у день водосвяття в селах і містах влаштовувались багатолюдні хресні ходи до річки. Крім ікон і церковних хорогв учасники цих процесій несли запалені «трійці» — три свічки, перевиті зіллям васильків, чебрику та інших квіток. Акт водосвяття в багатьох місцевостях супроводжувався стріляниною з рушниць порожніми набоями. Одночасно у небо випускали голубів, попередньо прикрашаючи їх стрічками з кольорового паперу.
Після Водохреща розпочинався новий весільний сезон, який тривав до Великого посту. Це був час веселощів і дозвілля. Молодь збиралась на вечорниці, сім’ї влаштовували складчини та ходили один до одного в гості з метою наблизити весну.
Прикмети
На Водохрещi день ясний — хліба будуть чисті, а якщо похмурий — буде у хлібі повно «сажки»;
Іде лапатий сніг — на врожай.
До Водохреща жінки намагалися не полоскати у воді білизни, бо «там чорти сидять і можуть вчепитися». Натомість, дівчата у посвячену воду клали калину чи коралі і вмивалися, аби щоки були рум’яними. Загалом до Водохрещ протягом всіх свят жінки не ходили по воду, це мали робити лише чоловіки.
...

29 СІЧНЯ 102 РІЧНИЦЯ БОЮ ПІД КРУТАМИ

На початку січня 1918 року більшовики встановили контроль у Харківській, Катеринославській та Полтавській губерніях та розгорнули наступ на Київ. 24–27 січня 1918 року запеклі бої розгорнулись за станцію Бахмач....

7 СІЧНЯ - РІЗДВО ХРИСТОВЕ

Різдвяні свята в Україні  — у рідновірів — час після Коляди. У християн — Різдво Христове, яке відзначають 25 грудня за григоріанським календарем сповідники західного обряду (римо-католики) та православних і протестантських церков, за новоюліанським календарем — частина православних східного обряду. Греко-католики та деякі християни східного обряду святкують Різдво за застарілим юліанським календарем, тому за григоріанським свята тривають з 6 по 19 січня. Період різдвяних свят з його традиційною обрядовістю увібрав у себе найбільш типові види народно-драматичної творчості українців....

УВАГА! УВАГА! УВАГА! 19 ГРУДНЯ 2019 РОКУ ВІДКРИТТЯ ГОЛОВНОЇ МІСЬКОЇ ЯЛИНКИ

19 грудня 2019 року о 15.00 годині в парковій зоні міста Тетієва відбудеться відкриття головної міської ялинки. Ми раді запросити вас на святкування Дня святого Миколая та урочисте відкриття Новорічної ялинки!...

15 ГРУДНЯ 2019 РОКУ ДЕНЬ ПРАЦІВНИКІВ СУДУ УКРАЇНИ

Указом Президента від 08.12.2000 № 1318/2000 15 грудня в Україні встановлено щорічне професійне свято - День працівників суду.
В систему судових органів України входять:
Конституційний Суд України, який вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України, дає офіційне тлумачення норм Конституції і законів України;
Суди загальної юрисдикції, які утворюються, як правило, за територіальним принципом і які розглядають всі цивільні і кримінальні справи та справи про адміністративні правопорушення;
Арбітражні суди, які розглядають справи стосовно господарських правовідносин.
Згідно зі ст. 124 Конституції, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правові відносини в державі. Конституція України підкреслює неприпустимість створення надзвичайних та особливих судів, які діяли б поза межами конституційно встановленої системи судів.
Вищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України. Голова Верховного Суду обирається на посаду та звільняється з неї шляхом таємного голосування Пленумом Верховного Суду України.
Ст. 127 Конституції встановлює до кандидатів у судді певні вимоги. Вони повинні мати відповідну освіту, належний стаж юридичної роботи, проживати в Україні не менше десяти років і володіти державною мовою. Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Народу України забезпечується можливість брати участь у здійсненні правосуддя через запровадження інститутів народних засідателів і присяжних.
Конституція України дає можливість продовжити реформування судово-правової системи України в напрямі створення надійних гарантій для забезпечення прав і свобод людини.
...

14 ГРУДНЯ 2019 РОКУ ДЕНЬ ВШАНУВАННЯ УЧАСНИКІВ ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕС

Свято встановлено в Україні з метою гідного відзначення мужності, самовідданості і високого професіоналізму учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та на підтримку ініціативи громадських організацій і Міністерства праці та соціальної політики України, згідно з Указом Президента України Віктора Ющенка «Про День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» від 10 листопада 2006 р. № 945/2006....

7 ГРУДНЯ 2019 РОКУ ДЕНЬ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Він встановлений згідно з Указом Президента від 25 листопада 2000 року «враховуючи велике значення місцевого самоврядування для розвитку народовладдя, демократизації суспільних відносин та зміцнення української державності»....

МАЙЖЕ НА 15% ЗРОСЛИ НАДХОДЖЕННЯ ПО ЄДИНОМУ ПОДАТКУ ПО ТЕРИТОРІЇ ОБСЛУГОВУВАННЯ БІЛОЦЕРКІВСЬКОГО УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Зі слів начальника Білоцерківського управління ГУ ДПС у Київській області Павла Козирєва, представники малого та середнього бізнесу, які обрали спрощену систему оподаткування, перерахували до місцевих бюджетів регіону 332,2 млн. гривень єдиного податку. У порівнянніз січнем -жовтнем 2018 року, надходження зросли на 49,6 млн. гривень, або на 14,9%.
Зокрема, у звітному періоді, від фізичних осіб - підприємців надійшло 209,1 млн. гривень, що на 22,7% (або на 47 млн.грн.) більше від минулорічних надходжень. Показник приросту сплати податку юридичними особамисклав 7,0%,або 2,2 млн.гривень. Сільськогосподарські товаровиробники сплатили 91,6 млн. гривень єдиного податку, це на 0,4 млн. гривень більше ніж за 10 місяців минулого року.
Білоцерківське управління ГУ ДПС у Київській області додатково повідомляє, що відповідно до статті 298 Податкового кодексу України, суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм цього Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.
Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один з таких способів:
1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
3) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Білоцерківське управління
ГУ ДПС у Київській області
...

5 ГРУДНЯ 2019 РОКУ МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ВОЛОНТЕРА

Міжнародний день добровольців в ім’я економічного і соціального розвитку (саме такою є офіційна назва цього Дня), проголошений рішенням 40-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН 17 грудня 1985 року на знак визнання важливої ролі добровольчих та інших організацій у соціальному й економічному розвитку суспільства....

1 ГРУДНЯ 2019 РОКУ - ДЕНЬ ПРАЦІВНИКІВ ПРОКУРАТУРИ

З огляду на роль органів прокуратури України у зміцненні законності, захисту прав людини і громадянина, а також внесок працівників прокуратури у справу формування України як правової держави, Указом Президента України від 02.11.2000 року № 1190/2000 встановлено професійне свято - День працівників прокуратури - 1 грудня.
Формування правової системи, а з нею і визначення функцій прокуратури на території сучасної України почалося в далекій давнині.
У скіфській державі норми права захищали життя, майно, привілеї царської сім’ї та родоплемінної знаті, формувалася функція нагляду, а, значить, існували і наглядачі.
 
У VI-IV століттях до н.е. у Північному Причорномор’ї з’явилися грецькі поселенці. Законодавча ініціатива у еллінів належала народним зборам, радам міст, їх головам, колегіям, а також своєрідним попередникам сучасних прокурорів - номофілакам (правоохоронцям законів), які повинні були стежити за поведінкою людей та посадових осіб і вимагати від них виконання законів.
У Х столітті почало формуватися княже законодавство давньоруської держави Київської Русі. Ще княгиня Ольга, встановивши норми і пункти збору данини, посилила функції нагляду. Статути князів Володимира Великого і Ярослава Мудрого внесли важливі нововведення у фінансове, сімейне і кримінальне право. Велике значення у формуванні правової системи мало прийняття зведення великокнязівських законів, яке отримало назву «Руська правда». Суттєва роль у «Руській правді» відводилася нормам кримінального процесу і права. А оскільки цей процес належало контролювати то, ймовірно, це було наступним кроком у розвитку функції нагляду.
У 1578 році на сеймі Речі Посполитої було утворено Луцький трибунал - вищий суд України. В 1579 році в Батурині був утворений Український трибунал, який складався з семи департаментів. Депутати трибуналу щорічно обирали прокурора (інстігатора), який спостерігав за порядком подання позовів до суду.
Посада прокурора збереглася в Україні і в XVII сторіччі. В Українському трибуналі разом з гетьманом і іншими вищими чинами засідав і прокурор.
У 1722 році Петро І заснував державний орган для здійснення нагляду за дотриманням законної діяльності центральних і місцевих органів державної влади. Царська імператорська прокуратура, куди входили і органи прокуратури України, проіснувала до жовтня 1917 року.
Після жовтня 1917 року почався новий етап створення держави і національного самовизначення народу України, етап отримання суверенності. В Українській Народній Республіці (УНР) в грудні 1917 року була заснована прокуратора, а вже наступного місяця Центральна Рада прийняла Закон «Про створення прокурорського нагляду в Україні».
За часів правління гетьмана Скоропадського (квітень-грудень 1918 року) приймається Закон «Про утворення державного Сенату».
При створенні в грудні 1918 року Директорії УНР вступає в дію Закон «Про установу прокурорського нагляду в Україні» і поновлюється діяльність Генерального Суду під назвою «Верховний Суд Української Народної Республіки».
За радянських часів Державна прокуратура в Україні була організована в системі Наркомюста 28 червня 1922 року Положенням про прокурорський нагляд.
Законодавство про прокуратуру постійно розвивалося. У 1923 році Прокуратура була введена до складу Верховного Суду СРСР. А пізніше, в 1933 році, утворюється Прокуратура Союзу РСР як централізована система з правом загального керівництва діяльністю прокуратур союзних республік, а разом з тим затверджується Положення про Прокуратурі Союзу РСР.
Слід зазначити, що на Нюрнберзькому процесі головним обвинувачем від Радянського Союзу був прокурор Української РСР Руденко.
З моменту проголошення України суверенною і незалежною державою розпочався новий етап розвитку прокуратури. Після прийняття та введення в дію з 1 грудня 1991 року Закону України «Про прокуратуру» і ряду інших нормативних актів створена правова база організації і діяльності органів прокуратури незалежної України.
Відповідно до положень Конституції України функції прокуратури відповідають передусім позиції формування правової держави.
...

23 ЛИСТОПАДА - ДЕНЬ ПАМ`ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ

День пам’яті жертв Голодомору цьогоріч вшановують 23 листопада. День пам'яті жертв голодоморів відзначається щорічно в четверту суботу листопада на підставі президентських указів 1998 та 2007 років. У ХХ сторіччі українці пережили три голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років. Утім, наймасштабнішим був Голодомор 1932-1933 років - геноцид українського народу, здійснюваний тоталітарним комуністичним режимом СРСР. Голодомор 1932-33 років Голодомору передувала насильницька колективізація сільських господарств, "розкуркулення" селян, хлібозаготівельна кампанія, масовий терор на селі. Терор голодом, що діяв в Україні протягом 22 місяців, - це свідома і цілеспрямована політика сталінського уряду, стратегія і тактика якої виконувалася починаючи з 1928 року. Ця карально-репресивна акція була спрямована на упокорення українського селянства, знищення самостійних селянських господарств - соціально-економічних підвалин української нації. Читайте також Петиція за визнання Голодомору геноцидом у Німеччині набрала понад 50 тисяч голосів Українські селяни стали наступними жертвами сталінського режиму після тотальних репресій щодо української інтелігенції та духівництва. У пікові місяці Голодомору щохвилини в Україні помирало 24 людини. За короткий проміжок часу Москва вбила понад три мільйони українців. Упродовж десятиліть Голодомор в радянській Україні замовчувався. Дослідження з цієї трагедії розпочалися лише наприкінці 80-х років минулого століття. Нині в Україні Голодомор 1932-1933 років розцінюється як акт геноциду українського народу, здійснений урядом СРСР шляхом організації штучного масового голоду, який призвів до багатомільйонних людських жертв у сільській місцевості на території Української РСР. За даними останніх соціологічних опитувань, 77% українців вважають цю трагедію геноцидом. У листопаді 2006 року Верховна Рада визнала Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу.  Зі 195 країн світу актом геноциду Голодомор 1932-1933 років в Україні на міждержавному рівні, крім України, визнають 15 держав-членів ООН і держава Ватикан. Президент Петро Порошенко 26 листопада 2016 року підписав указ "Про заходи у зв'язку з 85-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні - геноциду Українського народу", згідно з яким 85-ті роковини Голодомору відзначалися на найвищому організаційному та державному рівнях. Голодомор 32-33 років / фото УНІАН День пам'яті жертв Голодомору-2019: заходи Зокрема, заходи до Дня пам'яті жертв голодоморів пройдуть по всій Україні та у багатьох країнах світу. На території України буде приспущено Державний прапор та обмежено проведення заходів розважального характеру. О 16:00 в кожній домівці й установі українці запалять свічки пам'яті та приєднаються до загальнонаціональної хвилини мовчання. Напередодні цього дня Музей Голодомору проводить заходи, які інформують, навчають та розповідають про несправедливі страждання людей у 1932-33 роках. “Голодомор 1932–33 років, який забрав життя понад 7 000 000 людей — це страшна частина родинної історії майже кожного сучасного українця. Щохвилини від штучного голоду помирало 26 людей. Зникали не лише сім’ї, а й цілі села. Згідно з соцопитуванням 2018 року, 79% українців вважають Голодомор геноцидом — злочином радянської влади проти українського народу”, - ідеться в повідомленні на сайті музею. Дня пам’яті жертв Голодомору: відео Про загиблих від Голодомору українських дітей нагадує відео інформаційної кампанії Українського інституту національної пам’яті «Пам’ять, що рятує: голоси правди». Про це інформує прес-служба УІНП. Тендітна дівчинка серед хлібного поля. Тулить до грудей колоски. «Тобі не холодно?», — питає хлопчик-ровесник із сьогодення. Читайте також Палата представників Конгресу США визнала Голодомор геноцидом українців «Ні. Бо ти прийшов. Ти приніс мені яблуко? Люди завжди приносять мені яблука», — довірливо відповідає дівчинка. А за кілька секунд це яблуко посеред вогників свічок лягає до ніг бронзової дівчинки з колосками – пам’ятника усім дітям, які загинули в роки Голодомору. «У цей день вони чекають на тебе» — автори відео закликали українців у суботу, 23 листопада о 16:00, прийти до пам’ятників Голодомору, щоб вшанувати 86-ті роковини геноциду. Таким символічним є ролик соціальної реклами до річниці Голодомору, знятий минулого року Young&Hungry Production за участі Українського інституту національної пам’яті і Центру досліджень визвольного руху.  Цього року відео було актуалізовано, адже нагадування про це ніколи незайве.

 ...

21 ЛИСТОПАДА 2019 РОКУ - ДЕНЬ ГІДНОСТІ І СВОБОДИ

Щороку День гідності та свободи українці відзначають 21 листопада – в річницю початку Євромайдану. Свято затверджене указом п’ятого президента України Петра Порошенка від 13 листопада 2014 року "Про День гідності і свободи". Читайте також Релігійні свята у листопаді 2019: календар церковних свят Фактично воно є наступником свята Дня свободи, яке впродовж 2005-2011 років відзначалося 22 листопада на честь Помаранчевої революції, однак було скасоване екс-президентом Віктором Януковичем. Метою запровадження пам’ятної дати, згідно із указом, стало утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття. Цього дня вшановується патріотизм і мужність громадян, які восени 2004-го та в листопаді 2013 – лютому 2014 року стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини й громадянина, національних інтересів Української держави та її європейського вибору. Передумови виникнення Дня гідності та свободи 21 листопада 2013 року на головну площу столиці – Майдан Незалежності – вийшли люди на знак протесту проти рішення уряду часів президентства Віктора Януковича зупинити курс України на євроінтеграцію. У ніч з 29 на 30 листопада силовики жорстоко розігнали на Майдані Незалежності активістів, переважно студентів. Влада пояснювала це бажанням розчистити місце для новорічної ялинки. Застосування грубої сили з боку влади, своєю чергою, спричинило ще більшу хвилю протестів, які переросли в Революцію Гідності. День гідності та свободи – коли відзначають в Україні / фото УНІАН Відкрите тримісячне протистояння між владою та активістами призвело до чисельних людських жертв. Небесна Сотня – саме так згодом назвали протестувальників, які віддали свої життя заради кращого майбутнього для України. В результаті трагічних подій у центрі Києва був повалений режим Януковича, після чого почалася військова агресія Росії, яка супроводжувалася анексією Криму та окупацією окремих територій Донецької та Луганської областей. Значення Дня гідності та свободи Читайте також Коли Великдень у 2020 році в Україні: дата свята Цього року в четвер, 21 листопада, Україна вже шостий рік поспіль відзначатиме День гідності та свободи, що об’єднав дві події, які назавжди змінили історію українського сьогодення. Україна вже заплатила високу ціну за те, що обрала свободу. З вини російського агресора на сьогодні також втрачено тисячі українців, які загинули обороняючи мирне життя, незалежність і територіальну цілісність України. Традиційно 21 листопада люди поминають загиблих під час Революції Гідності, приносять квіти і лампадки до пам’ятних місць, організовують виставки та акції. Зокрема, цього дня відбувається поминальний молебень і покладання квітів на алеї Героїв Небесної Сотні у Києві.

 ...

14-15 ЛИСТОПАДА 2019 РОКУ У МИКОЛАЄВІ ПРОЙШОВ ЗАХІД ПОКЛИКАНИЙ ПОПУЛЯРИЗУВАТИ ТУРИСТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ РЕГІОНІВ ТА МІСТ УКРАЇНИ

 Туристична майстерня Миколаївщини об’єднала кращих фахівців сфери туризму із 5 областей України.
Своїми здобутками та досвідом у створенні та популяризації кращих туристичних продуктів і проектів поділились Миколаївська, Одеська, Херсонська, Вінницька та Київська області.
Аліна Дідковська начальник відділу культури, релігії, молоді та спорту виконавчого комітету Тетіївської міської ради виступила з прекрасною презентацією туристичної спроможності Тетіївської ОТГ Київської області та ознайомила учасників заходу з реалізованими проектами розвитку туризму.
Організатори заходу Миколаївська обласна державна адміністрація та Миколаївська міська рада....

E-Mail: *

Пароль: *


Ще не зареєстровані? Реєстрація